/за мотивами іпрессіонізму/
..........................*про квіти мого імені
Цвіли настурції.
Зацвили рано,
Повитикалися із мар підрамних,
Розповідали про… кохання.
Намарне.
Певно. Чи омана?
Цвіли наструрції
В яскравій світляній емульсії,
А тінь – відгомін.
А ти впійми руками пломінь
І просмикни крізь дірку на палітрі,
Немов крізь вушко голки.
…Брели верблюди сонцеликим кроком,
Спліталися оливкові гілки
У різні боки,
Цвили ж – навпаки.
Брели настурції, мов пальми
З покаянної землі.
У чужий край верталися домів
У міжбогемні ритми танцювайльні
Й малювальні.
Гуляли-сьте з панянками під ручки
І пили вдзвін, сміялись гучно,
Аби не було так болюче,
Крізь душі
Цвіли настурції. Цвіли крізь час.
Якраз
Тоді так малось паньство ладне:
Вбиралися нар’ядно
Та йшли до панни Аріядни
На каву чарну.
Але то вже з наступної епохи.
Булись настурції собі, мов доль вершителі.
Декоративністю поміж сміття й пороки,
Мистецтвом сонцеликості далеких кроків
Цвілися в світ.
В недобудованій обителі
Нар’ядних літ
Зосталися з шедеврами
Стара тростина й капелюха,
Неначе в крові дерева
Зкам’яніла муха…
Цвіли настурції крізь тіні мандрів.
Були з настирним смаком барви
Нестерпно гарні.
Інакше:
Цих квітів не малював ніхто, крім Труша.
Він любив мандрувати, а вони… Вони жили собі на полотні.
Був на Святій Землі. Був ще багато де.
Бачив. Крізь дірку на палітрі.
По смерті митця його дім залишився недовершеним – як недовишита сорочка.
До доньки Аріядни львів’яни збиралися на каву,
Але то вже з наступної епохи.
Чи омана?
02.02.2013р.
"Настурції" І. Труш. Фанера, олія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401191
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2013
автор: Анастасія Витрикуш