________Трагічна мово, вже тобі труну
________не тільки вороги, а й діти власні тешуть.
____________________________Ліна Костенко
Коли мову катують чужі і свої,
моє серце лякливо не нишкне:
Чи ж "на русском" співатимуть ті солов'ї,
що були на Шевченкових вишнях?!
Чи забули, що слово спочатку було,
й не чужинське, а рідне з колиски?
Якби ви не цурались - не множилось б зло,
і не лізло б чужинське до писку!
О ганьба вам усім, хто відрікся свого,
хто припав до ординського "меду"!
Вас поглине багно підлиг благ і вигод,
бо хотіли печеного леду!..
Та я кидаю бісер, напевно, дарма -
вас попутав двоглавий лукавий!
Ще стоїть в ваших душах незрима тюрма.
Видно ниций ваш дух і дірявий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400662
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: Олександр Букатюк