Я дивна і нелогічна людина.
Я вірю в реінкарнацію і Бога.
Християни мене б спалили,
Але зараз не та вже епоха.
Я перечу їхнім канонам,
Я сяка-така християнка,
Я не ходжу в недільну школу,
Я не зовсім хороша панянка.
Я не вірю в релігію зовсім,
Чи католики це, чи буддисти,
Мусульмани, язичники, волхви.
Я не вірю і вам - сатаністи...
Я лиш вірю, що треба любити,
Цінувати, не злитись й прощати,
Я лиш вірю, що треба так жити-
Щоб не страшно було помирати.
А я вірю, що все в нас циклічно,
Якщо робиш добро, то і маєш.
Якщо сиплешся злом, то логічно-
Ти крім зла вже й нічого не знаєш..
Я лиш вірю, що є ще хтось Вищий,
Хто тебе береже і чекає.
Й не важливо хто ти, бо Всевишній -
Він один, і релігій не знає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400570
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: Жабокрик