Мелодія – то зимна, то вогненна…
І відчайдушно щирі кольори,
Що надихають у мені Гогена.
Півсонний дим снується догори
Немовби знехотя… Пливе поволі,
Зникає у міжзоряній імлі.
Яке це щастя – жити на землі,
Тебе кохаючи і дякуючи долі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2013
автор: Богдан Сиваківський