Автобуси, автобуси, автобуси…
Дороги серпантин і крутизна.
Дорога нас несе й заносить,
А при дорозі іван-чай і бузина.
Автобуси, все повз дрімотні села,
В лісопосадках яблуневий бум,
І дзвін церков напружено-веселий,
Нам навіває празниковий сум.
А на парканах висне благодать,
І по городах спокій і порядок.
Якщо захочеш смак чогось згадать,
Тут при дорозі все з родючих грядок.
Автобуси - одним щоб розминутись,
Автобуси - щоб іншим вже зійтись,
І в рідній хаті мить якусь забутись,
А потім знову рушити в світи.
Автобуси, куди ти не подайся,
Початок світу, сполохи доріг,
Та за надію міцно ти тримайся,
Якщо відваживсь рушить за поріг.
8.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400161
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Микола Серпень