Твій образ сексуальної душі,
давав те світло у святі місця,
твої слова -мокрі та п'янкі,
твоє тіло,ось про що історія ця!
Весь світ так знітився тоді,
у променях твого дурману,
і танець заграв на воді,
я танув від твого стану!
А ти стояла чиста і свята,
оголена й заніжена очима,
я танув,розпочалась гра,
Нектар та боги Рима!
І хтось так раптом вимкнув світло,
і руки хвацько торкнули мене,
пішли вниз,я побачив літо,
і я хотів лише тебе,тебе...
Я цілував так,як ніколи,
а ти жадала так,як і завжди!
Здалось,що вибухнули гори,
шквалом емоцій чудної весни!
Я цілував твої оскоми,
повільно,ніжно і терпляче!
Й лиш чутно твої стони,
тіло твоє стало ледаче...
Й годинник пробив другий час,
повітря пахло ваніллю,
та що той час - він не для нас,
ми мали мету та дію спільну!
І третій раз,як другий раз,
чи то по колу ніч пішла,
то ти,то я поринали у екстаз,
як шквал,як буря,як гроза!
Ми так крутилися тілами,
інертно докладаючи зусиль,
я пив твої солодкі рани,
настав кінець і мертвий штиль...
Зупинив цю гру лише світанок,
все зникло,вся історія ця!
Ти промовила : " Добрий ранок! "
а я ще не згас,очі митця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399460
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: Натаніель7