Кінець двадцятого століття,
Тринадцяте число і восьмий місяць,
День - п'ятниця, година – за двадцять північ.
А я на підсвідомому рівні
Шлю тобі сигнали про любов…
Ти спиш. Тобі я вже не вперше снюся,
Хоч ти й не знаєш і чому.
Сигнали дико сильні, і я навіть боюся,
Що ними ще накличу я біду.
Сигнали йдуть, ідуть. Не повернуться.
А відповіді я так жду.
Я бачу їх путь: вони об твоє серце б'ються
І пробують у розум зазирнуть.
І ось тому тобі я часто снюся,
Та не тому так часто снишся ти мені.
Я – овен, і без кохання я не обійдуся,
Моя свідомість без цього не може обійтись.
Кричить моя душа, а серце з болю б'ється.
Так, я тебе люблю. Тобі це не здається.
13. 08. 1999р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2013
автор: ХВіСт