Музична експедиція

Чи  співали  мені  колискові?  Не  пам’ятаю,  проте  точно  знаю,  що  навіть  прості    слова  моєї  мами  злітали  з  її  вуст  як  найсолодша  мелодія,  що  радувала  моє  дитяче  серце  і  душу.  Не  пам’ятаю  також,  щоб  нас  з  братом  вчили  якимось  народним  пісням.  Не  те,  щоб  батьки  негативно  чи  взагалі  нейтрально  ставилися  до  музики  –    просто  відводили  для  неї  другорядне  місце  у  нашому  житті,  оскільки  це  не  був  головний  спосіб  формування  у  нас  естетичних  вподобань.  Можливо,  через  те  я  ніколи  не  бачила  себе  в  музиці,  хоча  були  спроби  відвідувати  музичну  школу,  але  після  кількох  уроків,    зрозуміла,  що,  по-перше,  я  не  маю  «витонченого»  музичного  слуху,  а  по-друге,  це  не  приносить  мені  задоволення.  Натомість    знайшла  себе  в  малюванні,  чим  і  зараз  радо  займаюся.  
Однак  на  цьому  моя  музична  експедиція  не  завершилася.  Після  прослуховування  у  школі,  виявилося,  що  у  мене  є  все  ж  таки  голос  і  я  почала  співати  в  хорі  на  другому  голосі,  а  у  разі  потреби  могла  й  третім.  Дивно,  але  час  від  часу  мені  це  справді  подобалося  і  я  обожнювала  музику,  та  була  рада  з  того,  що  можу  приносити  користь  своїм  співом,  адже  наш  хор  займав  призові  місця  в  області.  Звичайно,  мої  співочі  здібності  не  тривали  вічність,  а  народна  музика,  яку  я  до  того  часу  навчилась    любити,  затихла  на  невизначений  період.  І  після  цього  початкового  музичного  етапу  в  моєму  житті,  я  нарешті    в  лоб  зіткнулася  з  музикою  сучасності.  Безперечно,  не  можна  сказати,  що  до  цього  моменту  я  не  мала  уявлення,  яка  ситуація  відбувається  на  естраді,  які  хіти  є  популярними,  але  це  настільки  було  все  нейтрально,  що  ніякого  впливу  не  робило  на  моє  світосприйняття.  Аж  поки  не  настав  підлітковий  вік,  і  всі  жанри  музики  немовби  переплелися  в  моїй  голові.  Нарешті  для  мене  відкрився  багатий  і  дещо  незрозумілий  СВІТ  МУЗИКИ,  в  той  час  як  однолітки  досить  непогано  могли  розрізнити  не  тільки  жанри,  а  й  добре  знали  вітчизняних  і    зарубіжних  виконавців  та  назви  композицій.
Музична  революція.  Ось  як  я  можу  описати  тодішню  ситуацію;  у  мене  починають  формуватися  справжні  музичні  смаки,  музика  починає  бути  вже  вагомою  частиною  мого  життя,  а    музорієнтація  стала  моїм  же  приводом  для  гордості.  Широко  розповсюджена  думка  про  її  використання  як  чудовий  засіб  для  релаксації,  та  чомусь  музика  мене  не  заспокоювала,  а  навпаки  –  закладала  підґрунтя  для  нових  роздумів  або  узагальнення  зробленого  чи  неприйняття  буденності.  І  навіть  зараз,  коли  я  слухаю  музику,  байдуже,  який  напрям  собою  являє,  у  мені  вируюють  емоції,  я  починаю  мріяти,  вона  ОКРИЛЯЄ  і  підносить  до  нового  рівня.  
Вже  неодноразово  я  переконувалася  про  її    цілющу  властивість  об’єднувати  людей  різної  статі,  віку,  професій,  далеких  за  політичними  чи  соціальними  переконаннями,  бо    як  тільки  пролунає  якась  мелодія,  ми  починаємо  ритмічно  постукувати  ногами,  руками,  підспівувати  (хоча  зазвичай  це  мугикання  під  ніс).  І  який  незрозуміло  гарний  настрій  дарує  нам  ЇЇ  ВЕЛИЧНІСТЬ  –  МУЗИКА!  Та  як  відомо,  людина  дуже  швидко  звикає  до  приємного,  у  мене,  наприклад,  вже  виробилася  певна  залежність:  я  не  уявляю  свого  існування  без  мелодій,  звуків,  що  наповнюють    життя  сенсом,  і  не  знаю,  як  це  дивитися  фільми  без  музики,  танцювати  без  пісні….
Постійно  відкриваю  для  себе  чари  музики,  її  неймовірну  здатність  до  швидкої  адаптації  в  будь-яких  умовах.  До  прикладу,  наскільки  потрібно  було  любити  і  бажати  почути  звук  по-новому,  аби  видумати  весь  грандіозний  спектр    музичних  інструментів,  а  яка  наполегливість,  терпіння  змушували  композиторів  писати  свої  твори,  після  прослуховування  яких  розумієш,  що  Бог  дарує  тобі  вдосталь  корисного  задоволення,  тільки  треба  навчитися  його  побачити  й  почути.  Може  звучить    занадто  по-філософськи,  але  звуки  творять  дива,  просто  потрібно  в  це  повірити  і  захотіти  прийняти  всім  серцем.  
У  своїх  музичних  відкриттях,  я  щоразу  пізнаю  людину  з  іншої  сторони,  намагаюся  її  зрозуміти,  підтримати,  адже  всяка  «форма  існування»  потребує  міцного  укорінення,  якщо  тільки  це  не  приносить  шкоду  іншим.  Орієнтуватися  в  музичному  океані    мені  допомагає  класична  музика,  що  є  відправною  точкою  у  формуванні  правильних  вподобань,  адже  не  всяка  «сучасна  мелодія»  здатна  похвалитися  такою  стійкістю  та  впливовістю.  
Таким  чином,  я  ще  раз  пересвідчуюся,  що  музика  невід’ємний  атрибут    нас  як  особистостей,  тому  це  потрібно  цінувати,  а  свої  музичні  вміння  і  навички  удосконалювати,  бо  вони  нам  даються  з  певною  метою.  Оскільки  не  всі  народжуються  талановитими  від  Бога,  багато  що  досягається  саме  наполегливою  працею.
́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399225
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: Ірина Калина