Твої вуста солодкі такі

По  різні  сторони  з  тобою  нас
Поставила  зла  доля  ,  на  два  боки
Час  зміни,  в  той  далекий  час  
З  тобою  полюбились  ми  

Побачив  перший  раз  в  кареті  
Красою  й  ніжністю  сп’янів  
Твоєю  я  ,  і  жить  схотів  на  світі
Трагічной  долі  я  не  прочитав

Я  зрадив  всіх  своїх  батька  і  друзів
 Заради  тебе    -  тепер  все  одно  
Для  мене  лише  ти  одна  любов
І  все  що  долею  для  мене  суджено


Ах  Боже  мій  –  безжальной  долі  раб
І  зрадником  в  ім’я  любві  навіки
А  мені  тільки  бути  поруч  й  щоб  
Прийняла  ти  мене  й  твої  поляки  


Ти  знов  прийшов  але  дарма
Розлучить  нас  з  тобою  постріл  
Чаша  любові  й  болю  випита  до  дна
А  тут  лиш  голод,  смерть  і  сотні  тіл

Ми  діти  ворогів  заклятих  
Нас  поєднала  ненависть  й  любов  –  
Ти  руський  син  а  я  із  ляхів  
Ромео  і  Джульєта  ожили  знов

Ми  ожили  для  того  щоб  померти  
Тебе  вб’є  рідний  батько  –  ну  а  я  
Залишусь  тут  –  але  без  тебе  жити
Не  зможу  і  кохати  –  я  твоя

Останні  ці  години  ми  з  тобою  разом  
А  завтра  ти  підеш  вже  назавжди  
Я  буду  на  колінах  стояти  перед  Богом
В  сльозах  Його  благати  –  «поверни!»

І  хоч  не  зрозуміють  люди  нас  –  та  все  ж  
Ми  будем  разом  тут  чи  в  іншім  світі  
Кохання  вище  від  усяких  земних  меж  
І  не  підвладно  керувати  ним  чоловіку  

Два  голуби  злетіли  в  небо  з  нами    
Народжені  ми  були  для  любві
Йшли  через  терен  вузькими  стежками  
Та  поєднаємося  там  –  в  горі  

P.S.    Історія  двох  людей,  з  двох  цілком  протилежних  таборів.  Він  Українець,  син  козака  -    а  вона  полька,  дочка  шляхтича.  Що  їх  поєднало  в  цій    круговерті  життя?  –  важко  сказати  …важко  оцінити  правильність  поступків  …але  нехай  це  буде  кохання!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2013
автор: Ruslan B.