Заплакала відлига гірко,
Їй стало боляче до сліз.
І потекли струмочки дзвінко,
Під лоно лагідних беріз.
Мабуть весна не за горами,
Дарує сонечко тепло.
Проміння веселиться з нами
І зазирає через скло...
Вона застелить ніжний килим,
Поверне птахів в рідний край.
Додасть наснаги тілу сили,
З планети зробить цілий рай...
І заквітує все навколо,
В яскравих фарбах буде день.
Співати птахи будуть соло,
Своїх чаруючих пісень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397929
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)