Уже немає мами й тата,
Ніхто тебе не йде встрічати.
На ту стежину край села,
Що вже травою поросла.
Давно вже стали ми батьками,
А біль ота іде за нами.
Знов ми чекаємо дітей,
Як нас колись батьки чекали.
Ми ждем , щоб внуки приїзджали,
Щоб сміхом повнився наш дім,
Щоб щастя й радість була в нім.
Отож прошу Вас, приїзджайте,
Своїх батьків не забувайте,
Бо ось таке у нас життя,
Все повертається на круги своя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397491
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Galina R.