Течуть роки, вже скоро тридцять.
Ти ж лише вчора бігав беріжком.
Чарчину випю я - налий по вінця:
Ой Боже мій, біжать роки, притьмом.
Біжать, біжать, біжать, не зупинити,
За нами вслід прокуреним шляхом
І не сховатися від них і ніде діти
За нами завше йдуть вони слідом.
У безтолоччі вже вчорашні хмари,
Укрили сум мій вранішнім рядном...
Та що той сум,- хоча він крутоярий,
Я бачу внуків. – Радість за столом!
В бокалі промінь, - мабуть Боже око.
Обняв серденько тихо за столом.
Спасибі синку, що так склалась доля,
Тобі й невістці, дякую обом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397312
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.02.2013
автор: Дід Миколай