Сплелися в єдине наші долоні,
Цілують губи прикриті повіки,
Затаєний подих опинився в полоні
Тієї миті, що розтягнулась навіки.
Схопило погляд волосся розкішне,
Хвилюючий трепіт пробігає по шкірі,
Наповнює тіло бажання грішне
І огортає в божественнім вирі.
Лагідні рухи оголюють плечі,
Здригається серце позбавлене волі,
Звільняють тіло всі зайві речі,
Обійми впадають в обійми поволі.
Втамовують спрагу вустами вуста,
Наманікюрені нігті врізаються в спину,
Знаходить свій вихід почуттів гострота
І руки стискають щосили перину.
Змальовує посмішку втомлене щастя
І тане у тиші наше мовчання,
Лиш дотик холодний до твого зап’ястя
Пробачення просить за випадкове кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397189
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.02.2013
автор: Олександр Яворський