Гарячий чай після вечірньої прогулянки під місяцем,
Холодний бриз що залишився після п’яних ночей,
Брудне волосся й сповнений надій про грішницю,
Все що лишилося, усе що трапилось в той час на очі.
Її тонкі вуста і худорлява постать – лагідні,
Бліде обличчя з білим наче сніг, прямим волоссям,
Та посмішка що в’їлася у пам'ять й наче манія,
Для мене стала незнайомка та, що не знайома й досі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396997
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: Віктор Непомнящий