І ніжність губ,
І терпкість кави –
Дві несумісності буття.
Хлюпочуть через край розваги
Великосвітського життя.
Я вже втомився й забуваю
Де купол храму, де – зірок.
Тебе я там не відшукаю,
Душі співучої смичок.
Та годі, відчуваю звуки,
Натхнення збуджений парфум.
Мерщій несу любовні муки
Подалі від суєтних дум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396782
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Г. Король