СВАЙБОВЕ

Весільний  марш  музика  грав,
моє  серденько  зігрівав.
А  молодята  в  мить  таку
приймали  хліб  на  рушнику.
І  посвітлів  щасливий  дім,
і  навіть  дід  помолодів.
Підкручував  завзято  вус,
на  гопака  мерщій  роззувсь.
Його  відзначив  тамада
й  поцілувала  молода!
А  коли  тещу  любий  зять  
у  коло  вивів  танцювать,
і  цілувалися  свати  –
свайбани  рвали  животи!
Хрещеним,  Господи,  прости
кумівсько-пристрасні  тости.!
Почесним  злодіям  хвала,
що  боса  молода  була.
За  це  боярин  зі  стільцем
був  нагороджений  яйцем.
Коли  ділили  коровай  –
хрещений  батько  керував.
За  подарунки  іменні
дістались  шишки  і  мені.
Гуляв,  немов  козак  Еней!
На  другий  день  я  був  конем...
Нажартувались  досхочу.
Ще  й  досі  те  весілля  чуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396475
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА