Ти живеш в мені, в серці, у думках,
Десь там глибоко в середині,
Нахабно поселилась і живеш донині.
Поринув в напівсон, мандрую по зірках.
А хочеться спокійно, вільно дихати.
Як не з тобою, то хоч позбутись лиха,
В безодні утопити ті зітхання тихі,
Розіп’яти мрії, що тонуть на вустах,
Знайти в тобі бажане спасіння,
Що гасне ген далеко у чужих очах.
Заплутався в безглуздих подарунках,
Шукав кохання, та не мав терпіння.
Тепер навіки буду в рабстві,
Що через тебе втрапив у тюрму,
Ні, помічі не треба – не прийму.
Прощення прошу у своїм нахабстві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396283
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: Apis