Я не ображена на тебе, що ти такий ідіот!
Просто мені шкода себе, за те, що я тебе кохала.
Я стільки часу шукала тебе у незнайомих очах,
А втратила так і не побачила щасття
Ти був байдужий до мене, так ніби й ніколи незнав
Ти ламав мене по хвилинно, забираючи сили
Ти бажав мене тільки як свою залежність
Я відштовхувала, коли хотів мене обійняти
Ти ображав мене і був ображений сам
А я соромилась щось у відповідь сказати.
Я ще дихаю тобою, а ти давно перестав
Твої наміри донестями здаються безглуздими
Прощай, прощай, чужа для мене ти людино!
Оце й той випадок єдиний , коли я маю вже піти.
Сказавши ти! Подумала собі я!
Я втомилась від цих шизофренічних штук твоїх
Я прагну навчити себе холодної реакції на твоє ім`я
Говорячи серцю мовчи, не благай, потерпи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396146
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: Іванка Палійчук