Зробив покер, а тебе ніхто не знає

З  першої  хвилини  починається  боротьба.
Ти  віриш  в  успіх,  набираєш  сили,
Тут  не  потрібна  ходьба.
Але  й  дивись,  щоб  на  швидкості  не  підкосили.

Ти  впевнено  ідеш,
Свою  атаку  розвиваєш,
Одного,  другого  пройдеш
І  на  одні  і  ті  ж  граблі  наступаєш.

Нікого  не  помічаєш,
Усе  на  свої  плечі  переклав.
Так  правильно!  Ти  так  вважаєш,
Але  тренер  такої  настанови  не  давав.

Ти  знаєш:  важко  самому,
Всім  легше  поразку  пережити,
Ніж  залишитись  одному,
Що  не  буде  з  ким  перемогу  розділити.

Годинник  половину  відбив,
Закінчився  перший  тайм.
Тренер  щось  тобі  там  говорив,
А  ти  не  слухав,  йшов  до  диявола  у  найм.

Тобі  почало  щастити,
Неймовірні  показував  фінти,
Їх  ніхто  не  міг  повторити,
Із  м’ячем  був  на  ти.

Ти  впевнено  ідеш,
Свою  атаку  розвиваєш,
Одного,  другого  пройдеш
І  гол  за  голом  забиваєш.

Та  скільки  б  ти  не  забивав,
Суперник  вдвічі  більше  ударів  завдавав.
Не  маєш  уже  сили
І  не  раз  тебе  вже  підкосили.

Їх  багато,
А  ти  залишився  один.
Де  ж  твій  диявол-тато?
Чому  закрив  для  тебе  магазин?

Ти  зрозумів  свої  помилки,
Почав  паси  віддавати
І  дивуєшся,  чому  виставили  голки.
А  як  тобі  вже  можна  довіряти?

Фінальний  свисток.
Фотографія  в  альбомний  листок,
Та  на  ньому  тебе  не  має.
Зробив  покер,  а  тебе  ніхто  не  знає.

Любий  друже!  Не  хвилюйся!
Все  гаразд  буде  з  тобою,
Лиш  диявольські  угоди
Ти  обминай  стороною.

Краще  лишнє  коло  дати
І  диявола  не  знати.
Краще  слухай  тренерів.
Не  забувай  про  товаришів!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396063
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: Назар Йордовський