З книги “ Життя Пречистої Діви Марії “
За видіннями августинки Анни Катерини Еммеріх з Дільмен ( 1742 – 1774 )
Уривок “ Про народження Ісуса Христа “
Коли Йосиф повернувся до печери, то побачив Святу Діву, яка повернувшись на схід, молилась на своєму лежаку. Вона була оточена сяйвом і вся печера була наповнена неприродним світлом. Він дивився туди, як Мойсей дивився на кущ, котрий горів. Потім направився в свою кімнатку, яка була розташована в другому кінці печери і впавши обличчям до землі. Молився.
Блиск навколо Святої Діви ставав щораз більшим і світла від лампи, яку засвітив Йосиф навіть не було видно. Марія стояла на колінах в широкій без пояса одежі на своєму килимку, повернувшись на схід.
О дванадцятій годині ночі Вона перебувала в молитовному пориві. Марія піднялась з землі і я побачила підлогу під нею. Її руки були схрещені на грудях. Світло навколо неї поширювалось і все, навіть неживе, перебувало в радісному русі: каміння стелі, стіни, підлоги печери були в цьому світлі ніби живі. І тут я більше не бачу стелі склепіння, відкрився стовп світла над Марією аж до висоти неба.
У сповпі світла був чудесний рух слави, яка проникала і наближалась щораз виразніше у формі духовного хору. Свята Діва, ставши Божою Матір’ю і перебуваючи в пориві, поклонялася своєму Богові до землі, який лежав перед нею безпомічною Дитиною.
Нашого Спасителя я бачила цілком маленькою Дитиною, який своїм світлом засліпив все, що Його оточувало, лежачи на килимку перед своєю Матір’ю.
Свята Діва пригорнула Дитинку. Позаду неї стояли ангели в людській подобі, молились перед Дитиною, похилившись обличчям до землі.
Потім Марія покликала Йосифа, котрий все ще перебував на молитві. Він, зблизившись до неї впав на коліна в покорі, молитві та радості. Коли Марія його окликнула і сказала, що він може взяти святий дарунок Найвищого Бога, Йосиф повернувся, взяв Дитину Ісуса на руки і в сльозах дякував Богові.
Такої сяючої радості та найвищого блаженства в природі, якій я бачила в цих образах народження Христа, я не бачила ніколи, як в цю Різдвяну ніч. Я їх бачила як історичну подію, а не тільки як церковне свято. Це з’явлення висловлювало внутрішнє значення. Я бачила незвичайну радість у багатьох місцях аж до найвіддаленіших околиць світу та надзвичайний рух опівночі.
В цей момент наповнились серця добрих людей тужливою радістю, а злих – великим страхом. Раділи звірята, розкрились квіти. Трави, кущі та дерева дарували прохолоду та поширювали пахощі, забили та наповнювались водою струмочки.
Коли народився Ісус, троє пастухів стояли разом, зворушені цією чудовою ніччю. Вони оглядались кругом та спостерігали, вражені чудовим блиском над яскинею. Коли вони вдивлялись в небо, я побачила, як над ними опустилась світлова хмара, яка наближалась і в ній я зауважила рух, перетворення та перехід у формах і образах та почула зростаючий солодкий, тихий та радісно – чистий спів. Пастухи спершу злякались, але перед ними з’явився ангел та сказав: “ Не бійтеся, бо бачите, я звістую вам велику радість. Яка обійде весь світ. Бо сьогодні народився Спаситель в місті Давидовому. Це – Христос. Хай це буде знаком для нас. Ви зможете побачити Дитину, загорнуту в пелюшки, в яскині ”. Поки ангел повідомляв про це, зростав блиск біля нього і я побачила п’ять чи сім великих, блискучих образів ангелів. Ангели прославляли Господа співом: “ Слава Богу на висотах і на землі мир людям доброї волі “.
Одного разу я побачила хвилюючу картину в печері з яслами. Йосиф та Марія стояли біля ясел та дивились з великою ніжністю на Ісуса. І тут раптом осел падає на коліна й похиляє голову. Марія та Йосиф заплакали.
В годину народження Христа моя душа зробила незчисленні дороги в усіх напрямках світу, щоб оглянути чудесні повідомлення про народження Христа.
Перше – було повідомлення про народження Христа родині та приятелям Святої Діви. Вночі відбулася чудесна подія в храмі, в Єрусалимі. Всі писання в рулонах, що належали садукеям, були викинуті з футлярів та кругом порозкидані. А в Римі, коли народився Ісус, в одній околиці, на річці, де жило багато євреїв, забило олійне джерело. Всі були цим здивовані. Розламалась велика фігура божка Юпітера на одному з храмів та цілком понищила дах. Перелякані люди запитували іншого божка, здається Венеру, що це може означати. Картина відповіла: “ Сталося, Свята Діва зачала від Духа і народила “. Вона також говорила і про олійне дерево. На місці, де забило джерело, зараз стоїть церква Матері Божої.
Цісар Август з іншими мужчинами був у Римі на одній горі, на схилі якої знаходився знищений храм. Сходи вели до гори, на якій знаходились ворота. Коли цісар піднявся на гору, то побачив на небі з’явлення, справа над серединою гори. Це була Дівиця на веселці, з якої вийшла Дитина. Про значення цього баченого цісар наказав запитати оракула, який онімів. Він висловився лише про народження Дитину, перед якою вони всі мусять поступитись. Цісар звелів спорудити престол на горі, над якою він бачив це з’явлення і назвати іменем новонародженого Бога.
Коли народився Христос в Єгипті відбулась така подія. Великий ідол раптом замовк. Король наказ скласти йому великі пожертви по всій країні, щоб він пояснив, чому мовчить. Господь примусив його сказати, що він мовчить, бо поступається іншому. Свята Діва народила Сина і цей спорудить тут храм. Король спорудив храм Святій Діві з Дитиною.
В той час було повідомлення про народження Христа, трьом святим королям, які слідкували за зірками. Вони постійно спостерігали за відповідними зорями, за їхніми змінами та мали видіння. Тої ночі коли народився Ісус, вони бачили на небі картину, яка весь час мінялась. Королі невимовно зраділи, зібрали свої дарунки та цінності й відправились в дорогу, за зіркою Якова, на яку дивились через довгу трубу з пірамідальної вежі. Зірка мала хвоста. На їхніх очах зірка змінювалась і я бачила як їм з’явилась Діва, в лоні якої витала Дитина, а з правої сторони виросла гілка, на якій розквітла, як квітка, невелика башта з багатьма входами до неї, що переросла в ціле місто.
Моє бажання все зростало та злилось з бажаннями інших душ, котрі тужили за Дитиною Ісус. Цю тугу за щастям не можна було порівняти, з по – дитячому чистими, вірними та люблячими серцями святих королів з Східної країни, які з вірою, сподіванням та любов’ю чекали століттями з поколіннями в покоління на те щастя.
“ Вони дійсно, дивуючись та дякуючи, дивляться туди, куди століттями, очікуючи з тугою та молитвою, дивились їхні предки. Подібно до добрих пастухів, котрі шукають загублену овечку й незаспокоються, аж доки не знайдуть та не приведуть додому, діє Отець небесний, вірний охоронець, з всіма незліченними зоряними отарами в безмежному просторі. Якщо людина, якій Він підпорядкував землю, грішить та мусить бути за те покарана і Отець шукає пропащу людину, її місцеперебування, як заблукану овечку, посилає туди свого Сина Єдинородного, котрий стає Чоловіком, щоб привести заблукану овечку додому і, як Агнець Божий, бере на себе гріхи, щоб померти згідно Божої справедливості. Спаситель вже прийшов і Його королі, довідавшись про те від зірок вирушили минулої ночі в дорогу, щоб поклонитись новонародженому Спасителеві. Тому придивлялись вартові отари, дивуючись та поклоняючись небесним пасовищам, бо Пастир пастухів прийшов і пастухи першими довідались про те.
“ Імена королів означали:
Першого – Він іде з любов’ю
Другого – Він подорожує ради цього, бо зближається з лагідністю
Третього – Він швидко береться за щось з добрими намірами. З Божою волею Він береться за щось з добрими намірами “ .
Сьогодні я знову була біля каравану королів. Я не можу передати словами про своє задоволення, благоговіння душевне піднесення та радість, які я відчула від їхніх вчинків. Ми мандрували завжди за зіркою, яка своїм хвостом майже торкалась землі. Добрі люди дивились тихо та радісно на зірку, і розмовляли між собою. Час від часу вони спокійно співали короткі вислови. Мелодія була дуже повільна і зворушлива, інколи дуже висока, а інколи – низька, така жвава для спокійної ночі. Я співала із ними, а вони співали так солодко, от наприклад:
“ Ми їдемо через гори, щоб поклонитись новому Королю “
Вони самі придумували ці рядочки. Один заспівував, а інші вторили йому. Потім другий заспівував інший куплет і так їхали вони далі, співаючи сердечно та солодко.
Спостереження зірок у них об’єдналось з постом, молитвою, службами Божими, всілякими повздержаностями, очищенням.
Зірку побачили всі, хто слідкував за зірками, але лише вони вирушили в дорогу.
Вони шукали Щастя світу і знайшли Його!
А тепер подивись та хвали Господа, якій є Вічним і все у Ньому!
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ – СЛАВІМ ЙОГО!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396017
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Чусовой