Каву чорної ночі
Смакували ми вдвох.
В щастя нашого очі
Задивлявся сам Бог.
А на ранок лишився
Лиш ковточок один.
Я тоді зрозуміла:
Він такий, як полин
Здогадатись не важко,
Чом гірчав той напій:
Бо реальність – не казка,
Бо ти принц, та не мій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2013
автор: Лариса L