Моє життя із карими очима
Крізь сльози посміхнулося мені
Світанком білим, а в нім тінь незрима,
Обвита у солодкім полині.
Крокує тихо рястом і барвінком,
Насіє днів мені і в них є сум,
А інколи у вир закрутить стрімко,
До щастя доторкнувшись тонких струн.
Все раптом померкло і стало пустим,
Злетить позолота і мішура,
Бажання кохати і стати ніким,
Життєва поразка і вже котра.
Мені не важливо що і до чого,
Гра у мовчанку вбиває тепер,
Знай, не спасе твоя жертва нікого
І ти не забув нас, навіть не стер.
Моя любов із карими очима -
Каштанів зорепади восени,
Цвіла мов гіацинтова долина,
А нині заплітаються терни.
* для когось далекого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394158
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.01.2013
автор: Лілея Лозова