Моя любове - ми такі подібні…

З  тобою  ми,  моя  любов,  такі  подібні,
Як  ти  мені,  так  я  тобі,  завжди  потрібні.
Візьми  мене,  прошу  тебе,  в  свої  обійми
І  почуття,  зі  свого  серця,  мені  вийми...

З  тобою  ми,  моя  любов,  сміємось  й  плачем,
Для  мене  ти,  як  я  тобі,  багато  значим.
Я  пригорнусь,  моя  любов,  до  тебе  ніжно,
З  тобою  в  вальсі  закружляю  білосніжнім.

З  тобою  я,  моя  любов,  у  тихий  вечір...
Торкне  легесенько,  рука  за  мої  плечі.
І  те  тепло,  що  з  глибини  до  мене  лине,
Я  віддаватиму,  любове,  щохвилини...

З  тобою  ми,  моя  любов,  посеред  ночі,
Так  часто  плачемо  удвох  і  тремо  очі.
Такі  гіркі,  солоні  сльози  і  пекучі,
А  за  вікном  шумлять,  шумлять  вітри  могучі...

Моя  любове,  я  любить  не  перестану,
Минуть  роки  і  час  залічить  наші  рани.
Полине  музика  так  ніжно  і  чарівно,
Ковток  повітря  ми  вдихати  будем  вільно.

І  на  світанку,  нас  з  тобою  хтось  розбудить,
І  ніжно,  ніжно  прошепоче,  що  так  любить...
Я  покладу  свої  долоні  в  твої  руки,
У  нас  не  буде  ні  печалі,  ні  розлуки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393786
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)