Що ти робиш, чому отут сидиш?
Ти мрієш?
А ти справді є смішний.
Кому ти тут такий потрібний?
Кажеш робота, чи може ще щось тебе тримає.
Ей, досить спати, дармувати
Відкрий вже свої очі
І не бреши собі ніколи.
Іди дивись який широкий світ,
Досить просиджувати шанси
Над пануванням під цим сонцем.
В полі місця є доволі.
Хочеш йди туди,
Хочеш завойовуй місто.
Тільки не сиди на місці
Й не живи без дій,
Вони тобі потрібні
Для твоїх же мрій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393371
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Василь Великий