Біло (с) ніжне

Ранковий  засніжений  спокій:
Затих    сніговій    у    дворі,
Мов    яблука    червонобокі,
На    білім    гіллі    снігурі

Вмостились  і  тихо  гойдають
Зими    білокрилу    печаль.
На  сизе  плече  небокраю
Прозору  мереживну  шаль

Накинув  розніжений  ранок,
Вершками  розпластаний  сніг.
На  серці  бузковий  серпанок
Від    дотиків    теплих    твоїх.

І  пінне  торкається  море
Моїх  зацілованих  скронь...
А    небо    таке    неозоре  -
Сметану  розлито  либонь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392923
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Наталя Данилюк