Мовчу-мовчу, лиш не сердися:
Я народилася такою.
Лицем до мене повернися!
Люди не дивляться спиною.
Ти теж мовчи, бо я все знаю:
Я твою проповідь вже чула,
Хоч правил тих не пам*ятаю,
Я пам*ять свою форматнула.
Для чого? Та щоб не боліло,
Бо твоя гра вже набридає.
Усе не так, як я хотіла:
Ти знову є, тебе немає...
І це не осуд, тільки факти,
Що вперто роз*їдають душу,
Лякають подих щастя... Так-то:
Від них ховатися я мушу...
Стули щелепи - все нормально,
Я лиш краплиночку змінилась.
Це тільки був рестарт загальний,
А дані ще не загубились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2013
автор: Хвостатий Їжак