Сніжинки розтікаються по віях…

Сріблясте  сяйво  по  холодних  хвилях,
Виблискує  прозорим  кришталем.
Сніжинки  розтікаються  по  віях
І  світить  ніч  яскравим  ліхтарем.

По  небу  хтось  розсипав  намистини,
Очима  їх  для  мене  ти  збирав
Мій  дорогий,  коханий  і  єдиний,
Лиш  на  світанку  їх  подарував...

На  вушко  тихо  шепотіли  мрії,
Розповідали  про  палку  любов.
Ці  почуття  моєму  серцю  милі,
Зустрітись  з  ними  хочу  любий,  знов.

І  хоч  довкола  грають  сніговії,
А  деригентом  є  у  них  Зима.
Не  згаснуть  з  серця  ці  мої  надії,
Я  їх  собі  придумала  сама...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392487
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)