Замело дороги, снігом завалило.
Човгаються ноги, літає білило!
Вітер розходився і гойдає віти.
У таку негоду – вдома відпочити.
Розпалити грубу, сісти в крісло, поряд.
Милуватись чистим, що вкриває сморід,
Що ховає зелень під свої долоні.
Обіймає крони і цілує скроні…
Заварити каву, запросити в гості
Чарівну та пишну, з запашним волоссям.
Розглядати очі і красу небесну.
Щоб зустріти разом вечір, ранок, весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391785
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: Віктор Нагорний