****

****


Яскраві  крики  виривали  твої  сльози...
Самотнє  божевілля  видерало  коси...
Кривавим  хрипом-криком  ти  лунала
У  голові  моїй...  співаючи  упала...
І  не  звестись...    затихла  захлеснулась
У  своїм  горі...  гори  в  прірву...  утопись...
Трощила  гедь  усе  і  раптом  схаменулась...
Твій  біль  гірко  солодкий...  роздивись...
Як  пустота  углиб  в  могилу  закопає
І  заведе...  тьмяно...  осліплено  незнаєш
На  світі  Світла...    сили  віддавай...
I  бери  нові...    болить…  не  обіймай...
Приймай...  гори...  палай...  ридай...  і  вір
У  себе  в  нього  в  світ...  протри  до  дір
Чеканням  час...  я  буду  там  ковтати
Твій  дико  ніжний  крик...  вертатись
Уже  нема  куди...  рости  до  неба...
До  мене  мила...  смертоньки  потреба...
Звучала  пісня  крику  аж  до  сліз...
Я  її  слухав  і  ридав,  бо  ти  ридала...
Неначе  блискавиці  хмар  і  гріз,
Лунала  дзвінко  в  голові...  не  затихала...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391295
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2013
автор: Seeyer