Треба вміти плекати
Свою долю, мов квітку,
У життя її звати,
Як той лебідь лебідку.
Треба вміти просити,
Як Господь, всіх прощати.
Як востаннє, любити,
Як востаннє, чекати.
Той, хто має терпіння,
З півдороги не зверне,
В кого мряка осіння
Серце в сум не оберне,
Хто у бурі, завії
У вселенськім просторі
Устоятись зуміє,
Дочекається долі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390930
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)