Я дух Різдва вповні пізнала.
У день цей немовля тримала
Біля грудей, свою онучку –
Лялькові личко, ніжки, ручки.
Пуп’янки лілій – оченята,
Магію вносили у свято,
А тепле ніжне мале тіло
Дім і бабусі серце гріло.
Я дух Різдва пізнала в часі.
В одне із онучам злилася.
Й о, диво! Із плечей злетіли
Янголи, крильми злопотіли –
Червонощокі, в білих салі,
Над нами понеслись у парі.
І я з маленьким онучатом
Пішла, мов янголи, кружляти.
Дитя заснуло, сон взяв сили.
І янголи танок спинили.
На наші плечі посідали,
«Христос родився!» заспівали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390837
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)