Шістадцять....
Така ще юна й чарівна,
І серце сповнене любові і добра,
І усмішка прекрасна як роса,
Щирішої від неї, мабуть, ніде нема.
Шістнадцять....
Все просто здається навкруги,
І віриться у те, що не може бути ніякої біди,
І ти горнешся до матусі знов,
Адже вона дарує найщирішу нам любов.
І світ навколо мов казковий,
І ти вже чуєш серця гомін,
Воно тобі допомагає,
Дорогу щастя прокладає.
Та все не так коли стається
Що все бере і просто б*ється,
І тут потрібна допомога,
І ти звертаєшся до Бога.
І скільки б сліз не проливала,
І серця скільки б не ховала,
Ти повертаєшся до свого
До батьківського дому.
Де завжди тебе зустрінуть,
Приголублять,зрозуміють,
Нагадають "хто є хто",
Зроблять так щоб "не пекло".
Не пекло і не іскрилось,
І серденько не журилось,
Щоб проблеми не верталиcь,
І батьки не хвилювались.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390395
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2013
автор: Альонка*