Невідворотнє…

І  ще  хвилину  тому  ти  вдоволено  сміявся,
А  зараз  з  жахом  мечешся  із  боку  в  бік...
Такий  кремезний,  дужий  враз  злякався?
Тоді  чому  ти  досі  ще  не  втік?

Тому  що  скований,немов  в  болоті  тонеш,
Та  схоже  сам  не  проти  в  нім  скупатись.
Для  виду  борсатись  довіку  можеш,
Та  що  поможе  знов  не  закохатись?

Ти  самодур,якщо  вважаєш  наче  в  силах,
Все  те  що  коїться  навколо  відвернути.
Усе  що  маєш  ти  -  це  діри  в  крилах,
Як  згадку  про  часи,  які  не  здатен  повернути.

Вона  притягує  тебе,мов  сонце  на  світанку.
Ти  ним  милуєшся  і  погляд  не  ховаєш...
Та  пам'ятай...  Дедалі  глибше  ти  щоранку  -
Чим  ближче  ти  до  неї,  тим  скоріш  згораєш...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390283
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2013
автор: Кисломолочний