Тормосити хлопця,
Що ліворуч від тебе
Вже горить
На
Величезному
Поплавку
Не має потреби
Адже всі імена
Складені
З квітів
І всі
Квіти складені
З імен
Змієголових
Завершені
У прагматиці
Парапету
Цар
Скінчив
Свою промову,
Цар
Скінчився
У ванній
Зі змієм,
Усередині
Заповнених
Мережив
Із мерехтливих
Сутінок.
Засмучені
Рукави
у твоїх дітей,
що вилізають
з черепно-м’язистої
гондоли,
години
столової
їжі
години
чекань
на березі
пожмаканого
бюро
ви скажете,
що я скажу
про погоду?
Погода темна,
Погода
смертна
і вмираючі
стронції
залізничних
станцій
старих
скелетово-продірявлених
потягів
віддадуть
всі
світлові
сигнали,
зникаючи
за вермольно-вермутовим
обрієм
чекаючи на тебе
друже,
я зовсім
забув
про
спробу
самогубства.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390173
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.01.2013
автор: ImmortalPsycho