Мамина любов

Вона  його  родила  в  день  Різдва,
Коли  весь  світ  колядував,молився.
І  дякувала  Господу  щодня:
Синочок  прегарненький  народився.
Без  чоловіка  повела  в  садок,
Сама  його  і  в  школу  відправляла.
Пояснювала  кожен  день  урок,
І  кожен  день  його  благословляла.
І  в  армію  так  швидко  він  пішов,
Матуся  так  молилася  за  сина.
Щоб  лиш  здоровий  з  армії  прийшов.
І  Господа  за  нього  лиш  просила.
Коли  Різдво  і  так  радіють  всі,
Вона  найщасливіша  в  цілім  світі.
Всі  Ангели  співають  для  душі,
Неначе  цілий  світ  дарує  квіти.
Освіту  вищу  другу  він  здобув,
Вона  лягала  спати  й  без  вечері.
Щоб  її  син  найкращим  в  світі  був.
Щоб  жив  колись  в  просторній  він  оселі.
Женився  і  поїхав  він    з  села,
А  рідна  ненька  завжди    виглядала.
Листи  писала,  тільки  знов  одна
Різдво  святе  вже  вкотре  зустрічала.
Прийшов  до  неї  вечером    сусід,
Варениками  тільки  пригощає.
-Прийди  до  нас  сусідко  на  обід,
Дружина  подаруночок  складає.
Хотів  подарувати  хустку  їй,
Бо  в  неї  хустка  вже  сто  років  має  .
-Сусіде,не  потрібно,ти  повір.
-Нехай  Різдво  із  нами  зістрічає,-
Сказав  мені  сьогодні  чомусь  син,
Бо  бачив,що  ти  знову  виглядаєш.
-В  тебе  їх  шість,  а  в  мене  лиш  один,
-Я  знаю,що  ти  свого  все  чекаєш.
Пішов,а  в  неї  сліз  уже  нема,
Можливо,що  з  Різдвом  він  поздоровить?
Така  красива  зимонька,зима,
А  за  вікном  лиш  Ангелик  говорить.
Прийшла  за  подаруночком  вона,
І  гарна,гарна  хустка  тепер  в  неї.
І  не  ходила  більш  така  сумна.
Дивилася  на  Ангела  на  стелі.
Зайшов  сусід.Всміхається,мовчить,
Така  щаслива,стелю  розглядає.
З  відкритими  очима  чомусь  спить.
А  хустка  їй  волосся  прикриває.
Коли  кидали  землю  в  яму  їй,
Сусід  згадав  про  лист  її  до  сина.
-Ти  мого  сина  гарно  так  зустрінь,
Це  я  передати  йому  повинна.
Син  вдома  лист  її  лиш  розгорнув,
А  в  ньому  гроші,що  йому  збирала,
-Щоб  ти  в  достатку  жив,щоб  не  забув,
Це  я  за  двадцять  років  наскладала...
Ці  гроші,що  складала  за  життя,
Він  заробити  міг  за  один  місяць.
-Лиш  би  допомогти  тобі  змогла...
Думки,думки,у  голову  всі  лізуть.
Співало  знову  старе  все  село,
Усі  колядували  аж  до  ранку.
Він  на  портреті  мамине  чоло
Руками  гладив.Стару  вишиванку
Свою  маленьку  в  шафі  десь  знайшов.
Мамуся  її  випрала  руками.
Він  до  віконця  знову  підійшов,
Де  колискова  линула  ночами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389830
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2013
автор: Відочка Вансель