дерев'яні прошарки безтілесної ночі

Міст,  на  якому  стоїш,  давно  осипається
Все  каміння  перетворюється  на  пшеницю
Ти  тонеш  в  жовтому  сонці
На  обличчі  ілюмінатори  басейнів
Чи  одягнеш  ти  кисневу  маску,
Коли  почнеться  революція,
Котра  забирає  весь  вогонь
І  кисень

Зірки  в  кишенях  маленької  істоти
Згаснувши  знову  запаляться
Ця  ніч  безмежна
Ця  ніч  
Буде  останньою
Ця  ніч  ніколи  не  настане.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389551
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.01.2013
автор: ImmortalPsycho