Залишений на власних берегах,
З пробитим дном і раною у грудях,
Мій впевнений розправлений фрегат
Засів на міль і не виходить в люди…
Набрався трюмами солоної води,
Чи, може, хтось вже дуже довго плакав,
Вітрила порваті і в штиль мовчать вітри,
Учора спущені й не підняті до завтра…
На рифах мовчки в такт припливу спить,
І, певно, не прокинеться ніколи…
Твій берег вдалині і він мовчить
До мого корабля через простори…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388599
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2012
автор: Мирослав Гончарук_Хомин