Ніч.
Б"ється лобом об стріху дощ.
Б"ється болем та стогне вітром.
На столі кисне свіжий борщ,
Спорожнiлі стоять пів-літра.
Кулаком тисне в скроні гнів,
Безнадійність зціпила зуби.
Звідки ж взявся цей страшний Звір,
Що без жалю тебе погубить?
Та солодкі раніш вуста,
І глибокі блакитні очі,
Шевелюра, колись густа -
Божевіллям мені регочуть.
Погляд в світ роз"їдає сіль,
Та не спинить тягу до неба.
Як метелик лечу на ціль,
Шепочу собі: - Жити треба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388484
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2012
автор: Zanoza