подивись

дивись
розлоге  захмарення  стрітень
ніч  витікає  з  надпитих  очей
сходяться  дотики  
майже  нізвідки
дивись
десять  міст  
на  спині  породіллі
підсолоджую  сіллю
твій  страх
подивись
в  цій  забутості
тільки  я
розфарбовую  нашу  безглуздість
друзі  просто  замовкли
і  край.
роздивись
вечір  чаєм  пролився
на  одяг
жоден  з  нас  
ще  не  зрадив  природі
дивись.
твоя  вись
то  земля  для  посухи
я  відточую  рухи
просто
не  скаржся  на  зір

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387762
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Biryuza