Зупинимо час…І миті немає,
Я слухаю тишу, як ворога,
За вікнами сонце осіннє вмирає
Від серця старого та хворого.
Розбиті думки і спогади свіжі…
Не спиниться стрілка гостра, як ніж,
Чекатиму щастя на бездоріжжі,
По вірі, як склу, йдучи босоніж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2012
автор: Персона Грата