Зимовий колапс

Навпомацки  блукає  дрібний  день,
І  сипле  людям  в  очі  сніг  лапатий
Ховає  світ  морозом  дум-пісень,
Немов  не  хоче  нас  туди  пускати.

Блищать  сніжинки  радісно-ясні,
В  моїх  очах  зима  вогонь  шукає.
Бреду  навгад,  легка,  як  уві  сні,
Іду,  мабуть,  у  хуртовини  раю.

Торкнулась  пальчиком  душі  зима,
Всміхнулась  і  забрала  мої  музи,
Кудись  сховала.  І  пішла  сама…
Втекла,  як  вересневі  чорногузи.

Тепер  лише  чекаючи  весни
В  очах  блищатиме  шматочок  літа,
Який  зима  закутала  у  сни.
Нестача  муз  старим  теплом  зігріта…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387118
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: E. Insomnia