Уранці я уже не встану.
Чи може стану не собою.
Що б ще зробити наостанок?
Чи краще здатися без бою?
В житті зробив таки я мало.
Під чим підвести можу риску?
Горілки чарку й кусень сала
Іще піднести раз до писку?
Чи ще раз приголубить жінку,
Зазнать від неї насолоди?
Послухати якусь "нетлінку"
Чи язиком з кимсь помолоти?
Ще можу посидіти з книжкою.
З багна обмити в храмі душу.
Купить якесь сміття зі знижкою.
Але - як всі - померти мушу.
Кінець всьому - куди вже гірше -
Наворожили майя грізно.
Читайте нині цей мій віршик,
Бо завтра може бути пізно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386455
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2012
автор: Іван Домовитий