З ВІТЕРЦЕМ

...білим,  білим,  білим
полем,  схилом,  долиною…
заснуюсь  вітерцеві  в  кучерик
невидимою  павутиною

полечу-полину

із  пагорба  на  санчатах  –  дитиною,
серед  білого-білого  небосхилу  –  били́ною,
горностаєвою  пелериною,
сніжинкою  невагомою  балериною…

поли-ну,
тебе  поки-ну

полечу…

куди  захо-чу  –
кульбабковою  насіниною

…із  неба  зіроньку
проз  шибки  тобі  вкину:
дрібнесеньку…
жартома…
ви́зирнеш  за  вікно
подивовано,
а  нікого  ніде  й  нема…

біла,  біла,  біла
на  підвіконня
лебідка  сіла

із  перебитим  крилом…

журливий  псалом…

ли-не
пір`їною  
лебединою

над  густо-молочним  оніксом,
оправленим  сріб-лом  –
зсутенілим
без  світла
селом…

16.12.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385676
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Валя Савелюк