Із плином хмар, відчути голос вітру,
Співати, вити, клекотіти з ним.
А потім завмирати у гонитві
І слухати, як б’ється в спазмах, грім.
Не заглядати з пилом у обличчя,
А в круговерті зірваних листків
Ловити погляди, учора перших стрічних,
Обійми дарувати всім близьким.
Здіймати бурю в почуттів пустелі,
Збирати сніг на гребені вершин.
В пориві болю здатися веселим
І плакати, лиш з відчаєм хмарин.
Із плином днів не спиняться вітри,
Передадуть із хвилями красу.
І не кричи, і не проси - замри,
Допоки в танцях з вітром не засну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385657
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Любов Чернуха