Даруй мені за відстань зорельотів,
Яку здолати часу не знайшов.
Даруй мені, що липи в позолоті
Їм білосніжний пасував би шовк.
Даруй мені за вітер нелюбові,
Який жбурнув тобі я у лице.
Даруй мені, що вгамувалась повінь,
Бо не хотів того я понад все.
Даруй мені, шаленство падолисту,
Що заплітає жовті язики.
Даруй мені, що сповідь не барвиста,
Даруй мені, що я ще є такий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384898
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Олександр Киян