Незамінних людей не буває…
Так влаштоване людство ще з давніх часів
Є такі, яких не вистачає,
Але зміна зростає разом із тим.
Ось наприклад, тебе всі так люблять,
Поміж тебе не пройде жоден байдуже.
Але в плині часу тебе загублять!
Й не згадають навіть колишні ліпші друзі!
Ті, хто поруч були весь час,
Ті,кому стільки добра зробив!
Де ж вони? Чи згадують Вас?
Добрим словом згадав би хоча б один!
А згадайте, як разом клялись,
Нерозлучними бути до кінця своїх днів.
Але раптом всі клятви знялись
І по вітру звуком пустим розлетілись…
Коли кажуть: «Такого, як ти більш не буде!
Ти єдиний для мене, без тебе ніяк!»
Прослідіть, як швидко він це забуде,
І хто місце Ваше посяде відтак…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384799
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Інна С.