Я вигадала образ твій, коханий,
Й його без примусу навчилася любить.
Так щедро тренувалася уява
Самій собі у цьому догодить.,
Що додала занадто для естета
У той портрет і стилю і чеснот,
Як результат – такого „вінегрету”
Не витримав би навіть ідіот.
Отак вправлятися бажанням без обмежень,
Ілюзія – і „профіль” , і „анфас”…
Цей досвід – не на користь застережень,
А лиш як привід цінувати час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384384
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2012
автор: руслана світлична