=========)

В  блакиті  очей  твоїх  –  море
Безмежністю  манить  до  себе,
Бавиться  нотками  до,  ре…
Торкається  хвилями  неба…
Як  сніжинки  в  моєму  волоссі,
Забуваю  що  є  в  мене  шапка…
Ти  розгадує  мене  і  досі,
Та  шукаєш,  де  ж  вона,  крапка?
Ти  розгадуєш  мене  по  сміху
І  по  вічному  «хочу  додому».
Хоч  не  знаєш,  яка  моя  втіха,
Помічаєш  приховану  втому…
Ще  не  звична  зимова  ця  свіжість,
Від  якої  б  померти  скоріше,
Що  приносить  і  холод,  і  ніжність,
Не  дає  пити  все,  що  міцніше…
Як  і  ти  не  даєш…любиш  зими?
В  мене  руки  слабкі,  в  тебе  –  слово…
Заради  мене  ти  любиш  ці  рими…
Я  тону  у  очах  твої  знову…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383586
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: Настуся