Чи можна Вас аж до кінця збагнути,
І розпізнати,наче горизонт?
Напевно,ні, бо Ви – химерний порт,
Куди й в негоду любо повернути
Чи ж можна Вас аж до кінця збагнути?
Напевно,ні,бо як тремтить сльоза,
Росою на опущених повіках,
Ви розчиняєтесь безмежністю навіки,
Й лукава радість Ваша – у мені
Ну як збагнути Вас,коли сумні
Акорди опуска на землю вечір –
Всміхаєтесь, здавалось, не до речі,
Й слова – такі дзвінкі і голосні –
Мелодії весни кладуть в мені.
Був цілим,але то лише на час,
Легенький дотик рук -
І розчиняюсь в Вас…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383404
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Стяг