вона народилась у провінційному містечку
у якому з визначних місць лише клуб
її життя ще з дитинства солодким не було
батько помер
мати не барилась довго
і життя одразу постало в її свідомості
батогом
який вдарить за непослух
її юність нічого світлого теж не малювала
у вікно стукала війна
і заходила не чекаючи запрошення
смерть боляче впиналася у її серце
залишаючи шрами після себе
війна закінчилась
мало б стати легше
а все навпаки
мати померла
освіти вона не має
куди не постукає – всюди зайва
життя било як могло
але вона не дала послати її в нокаут
вона прибирала за іншими
а їй плювали в вічі
у буквальному значенні
заміж вона так і не вийшла
кому ж потрібна прибиральниця
ще й війною побита
з особистим життям не склалося
про кар’єрний ріст не може бути й мови
а вона все ще жила
до одної фатальної миті
їй кинули образу в спину
а вона вперше за життя не стерпіла
вилила воду
на сина якогось депутата
на свою квартиру
яку орендувала
вона так і не повернулася
її останній подих
залишився під іномаркою якогось високопосадовця
на пішохідному переході
біля будинку
в якому вона скинула свій терновий вінець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383281
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.12.2012
автор: Олена Водошняк